«Свічка пам’яті не гасне».

Бібліотека №47 ім.О.Гончара представила для читачів книжкову виставку  до дня Голодомору.

25 листопада 2016 року в читальному залі бібліотеки  відкрито   виставку - спогад    до Дня пам’яті жертв Голодомору в Україні 1932-1933 років під назвою «Свічка пам’яті не гасне».

 В експозиції  виставки представлена  добірка книг та газетних публікацій, фотознімків ,спогади та свідчення тих, хто відчув на собі страждання ,які  спричинив  Голодомор .

Всі ці книги та статті  розкривають причини, масштаби й наслідки трагедії 1932-1933 років. 28 листопада (в четверту суботу листопада), згідно Указу Президента України від 26 листопада 1998 року,  в Україні  всі люди будуть  вшановувати пам’ять мільйонів жертв Голодомору.Ця виставка покликана розповісти гірку правду про ті страшні часи  та вшанувати пам'ять про людей, які стали жертвами голодомору. В цей день запалені свічки в руках людей та вогники у вікнах осель свідчать, що пам’ять про цю страшну трагедію в серцях нащадків – жива, і вічна. 

В день пам’яті  жертв Голодомору об’єднаються   всі люди ,незалежно від національності і мови спілкування, віросповідання чи місця проживання .

5 фактів про голод 1932-33 років Україні, які варто знати:

1. Голодомор в Україні тривав 17 місяців – з квітня 1932 року до листопада 1933 року. За різними даними, загинуло від 4 до 7 млн людей, хоча деякі історики вказують про 10-11 млн загиблих.

2. Навесні 1933 року, кажуть історики, в Україні помирало 17 людей щохвилини, 1 000 людей щогодини і майже 25 000 людей щодня.

Читачі бібліотеки знайомляться з книгами та діляться своїми спогадами .

3. У документах Політбюро ЦК КП(б)У збереглося свідчення про те, як восени 1932 року організовувалися з України так звані «зелені ешелони» для забезпечення промислових центрів Росії продуктами харчування до жовтневих свят. З України вивозили вже не тільки посівіний матеріал, але й, навіть, квашені огірки, капусту та помідори, напевно залишаючи людей приреченими на голодну смерть.

4. За розпорядженнями уряду, заборонялась будь-яка торгівля в сільській місцевості, призупинялося продовольче постачання сіл, переслідувалося та каралося на 10 років ув'язнення та розстріл будь-яке використання хліба для оплати праці в районах, що не виконали хлібозаготівельних планів, запроваджувалася система натуральних штрафів, товарних репресій. Питома вага українського зерна в загальносоюзному обсязі хлібозаготівель сягала більше третини, а по окремих регіонах перевищувала планові завдання для Північного Кавказу, Центрально-Чорноземного регіону, Казахстану.

5. Найбільш постраждали від голоду колишні Харківська і Київська області (теперішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська). На них припадає 52,8% загиблих. Смертність населення тут перевищувала середній рівень у 8-9 і більше разів.

За матеріалами Report.if.ua та сайту Посольства України в Канаді