В Одесі – вишиванковий фестиваль.

  Дві тисячі чотириста шістдесят чотири  одесита  узяли участь у параді- марші вишиванок у центрі міста.

Працівники бібліотеки№47   зі своїми сім’ями приймали  участь в параді вишиванок.З гордістю і любов'ю до своєї України кожен присутній на святі  від щирого серця співав гімн нашої країни.«День          вишиванки-  всеукраїнське свято, 

яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу» - 

таке пояснення дає нам Вікіпедія. 

А ще з вишиванкою пов'язана 

вся багатовікова історія 

українського народу. 

До Дня Незалежності України в  бібліотеці  №47 експонувалися книжкові виставки, викладки літератури ,а також  проведений  слайд-подорож «Моя Україна».

Звернемось до історії :24 серпня 1991 року Верховна Рада УРСР проголосила створення самостійної соборної держави — України, територія якої є неподільною і недоторканою, держави, в якій є чинними виключно Конституція і Закони. Це і є день народження нової України.

Свято незалежності України — особлива дата в нашому житті. Це той день, коли, за словами патріарха української державності Михайла Грушевського, стихають усі кривди і негаразди. Це той день, коли з надзвичайною силою виявляється загальнонародна солідарність і кожен із нас має особливо відчувати відповідальність за долю своєї держави.Зберегти незалежність, збудувати міцну державу — це наш святий обов'язок перед близькими і далекими попередниками, які були біля витоків української державності і залишили нам у спадок любов до України.

Віставка  предметів побуту та вишиванок в бібліотеці№47

Шлях України до незалежності, до створення суверенної держави був довгим та кривавим. Багато українців пожертвували своїм життям заради цієї прекрасної мети — об'єднати всі етнічні українські землі й створити умови для розвитку багатоетнічного українського народу, його мови, культури, традицій. Лише наприкінці ХХ століття мрія Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Тараса Шевченка, Івана Франка, мільйонів простих людей стала реальністю.

Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 1991 року, і продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, а також виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статусом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської соціалістичної республіки позачерговою сесією 24 серпня 1991 року урочисто проголосила Акт про незалежність України та створення самостійної української держави — УКРАЇНА.

1 грудня 1991 року в Україні відбувся всенародний референдум, в якому взяло участь 84,18% громадян країни; з них 90,32% підтвердили Акт проголошення незалежності від 24 серпня.

Віднині територія України є неподільною і недоторканою. На території України чинними є Конституція і закони України. Національні символи: Державний Гімн України — «Ще не вмерла України і слава, і воля», Державний Герб України — малий герб тризуб золотої барви на синьому щиті, Державний Прапор України — прямокутний жовто-блакитний стяг.

З моменту проголошення державного суверенітету України почався новий етап її історії — етап відродження української нації та держави.

Головними орієнтирами розвитку України стали: підвищення авторитету країни на міжнародній арені, будівництво демократичної правової держави, створення суспільства, що складається з активних та свідомих громадян, досягнення стійкого зростання в економіці та високого рівня добробуту й безпеки людей, збереження миру та злагоди у всіх областях життя, розвиток регіонів, підтримка культури і спорту.

Рік у рік набирала сил, міцніла Україна, переборюючи вантаж проблем, успадкованих від минулого, і відповідаючи на гострі виклики сучасності...

...Уперше за останні чверть століття слово «незалежність» цього року набуло нового значення. Відомо, що за свою землю і волю український народ боровся упродовж всієї історії. І сьогодні, у середині другого десятиріччя ХХІ століття, українці проливають кров за свободу, за батьківщину, за єдність. На жаль, Україна день своєї Незалежності зустрічатиме у стані неоголошеної війни, коли частина нашої землі анексована, коли кожного дня гинуть люди, коли біженцями у своїй країні стали десятки тисяч людей...

...Одночасно наш народ переживає нестримний процес національного відродження. Мільйони українців потягнулися до державної символіки як втілення ідей національної єдності і суверенності, своєрідного кода історичної пам'яті народу. А головне, із «Ще не вмерла України ні слава, ні воля...» під жовто-блакитними кольорами ми переможемо! Слава Україні! Героям слава!