Бібліотека №47 ім.О.Гончара  вшанувала   пам'ять 

                                  жертв  трагедії Голокосту

  «Голокост-лихо століття» .

27 січня  бібліотека №47 провела урок – реквієм до Міжнародного дня  пам’яті жертв Голокосту . Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року Місця найбільших масових страт євреїв в Україні: Бабин Яр (Київ) – більше 100 000, Богданівка Одеської області – понад 40 000 осіб.

На захід були запрошені учні 4-го класу ОСШ №78.

В читальному залі була оформлена виставка книжкових  та періодичних видань присвячених Дню пам’яті жертв Голокосту та Дню пам’яті жертв Бабиного Яру. На ній представлено літературу, яка висвітлює страшні сторінки вітчизняної історії, а саме безжальне знищення  єврейського населення України  . 

«Мандрівка в Країну Дитинства Всеволода Нестайка" 

                    до 90- річчя від дня народження письменника

23 січня в бібліотеці №47 працівники бібліотеки  провели літературну годину «Мандрівка  в Країну Всеволода Нестайка». На  гостину були запрошені учні 3-го класу ОСШ №78. Класний керівник Світлана Лікунова .  

Тетяна Рейда провела голосні читання  по оповіданню  Нестайка «Ябеда».

 Вікторія Лунгу і Юлія  Северюхіна  розповіли про життєвий та творчий шлях великого українського письменника. Діти поринути у світ пригод  героїв книг Нестайка. Бібліотекарі  розповіли найцікавіші  історії  із життя    Всеволода Нестайка.

"Сонячна країна доброти"
Виставка-персоналія до дня народженння Всеволода Нестайка.

Всеволод Нестайко − автор творів для дітей,які увійшли до золотого фонду дитячої літератури. 

В бібліотеці №47 для дітей була оформлена книжкова виставка  по творчості Нестайка.Переглянувши книжкову виставку користувачі дізнаються багато цікавих фактів з життя та творчості класика сучасної української дитячої літератури.Твори Нестайка перекладено двадцяться мовами світу . За ними знято кілька фільмів. Стрічка «Тореадори з Васюківки» отримала Гран-прі кінофестивалю в Мюнхені (1968 рік).Його світ – тонкий візерунок дитячої казки, сплетений із тисячі чарівних образів і найдивовижніших створінь. Його світ – ніби золотаве мереживо сяйва кожного з нових поколінь. Здається, він говорить тими самими словами і малює тими самими пензлями, що й сотні інших письменників і казкарів, але чомусь його творів не можна випустити з рук, не дочитавши до кінця. Буває, кажеш собі: “Ну все, це точно остання сторіночка, бо вже часу нема”, але чомусь не можеш відірватися ані від інтелігентної Пантери Ягуарівни, що викладає математику в лісовій школі, ані від сором'язливого зайчика Косі Вуханя, батько якого є співробітником Науково-дослідного інституту капусти, ані від загадкового клоуна, що, мандруючи століттями, шукає колись загублену людством сміхотраву, ані від отих двох симпатичних діток, отих тореадорів з Васюківки, які без кінця-краю потрапляють у неймовірні халепи.

"У КАЗКОВІЙ КРАЇНІ БРАТІВ ГРІММ"

Сторінки життя і творчості 

Кожний у Німеччині знає про Якоба і Вільгельма Грімм, діти сприймають їх як своїх близьких і добрих знайомих. Те, що зробили митці для своєї країни, не дало засохнути живильному джерелу народної мудрості німецького народу й з'єднало його довкола збереження національних святинь.Німецькі вчені, філологи та казкарі брати Якоб та Вільгельм Грімм на початку 19 століття почали збирати по селах свого краю взірці німецького фольклору. Вони хотіли показати своєрідність мислення своїх співвітчизників і особливості їхнього світогляду. Брати Грімм записували німецькі народні казки з уст різних оповідувачів - чиновників, селян. дворян.

Брати Якоб і Вільгельм Грімм народилися в невеличкому німецькому містечку Ганау й усе життя були нерозлучними.

"СВІТЛИЙ  ТАЛАНТ-ТРАГІЧНА ДОЛЯ "                                                                                                   "Я для тебе горів український народе… "                                                             Василь Симоненко 

Василю Симоненко  -85 років . 

 

Василь Симоненко народився 8 січня 1935 р.  в селянській родині на Полтавщині.  Дитинство і юність припали на воєнні та післявоєнні роки. Складати вірші Василь почав ще в школі, і школярі називали його гучним словом «поет». У 1952 р. закінчив із золотою медаллю сільську середню школу,  вступив на факультет журналістики Київського університету імені Т. Шевченка. Під час навчання  в університеті  брав участь у літературній студії імені Василя Чумака (СІЧ).

19 січня  2020 року – свято Водохреща

«Зірниця з неба світло кидає
Ісус сьогодні хрещення приймає
Нехай ця зірниця в Йорданськії свята
Несе всі злагоди до Вашої хати.
У Йорданську цю годину
Віншую Вашу всю родину
Хай рід Ваш славиться в народі
Хай прибуває в Вашім роді.
Я Вас усіх поздоровляю,
Щастя радості бажаю.
Нехай же справді буде так
Як ми собі бажаєм

Щоб не згасав Йорданський знак
Над нашим рідним краєм
Веселіться всі
Христос ся Хрещає!»

Свято Водохреща, що відзначається 19 січня, має й іншу назву — Богоявлення. Може виникнути закономірне запитання: чому Богоявленням названий не день народження Ісуса Христа, а саме цей день. 

Відповідь проста: справжній день не той, у який Христос народився, а той, у який він хрестився й освятив воду.

                               Різдво Христово

"Різдвяні троянди в букеті палають,
Дзвіночки пролили на світ голоси,
Красуні ялинки гірляндами сяють –
Запрошують в свято добра і краси.
Молитвенно-чистим і ніжно-родинним
Це свято приходить до кожного в дім.
Дитятко Ісус йде до серця людини,
З небес несучи Свій Божественний німб.
А в небо різдвяна молитва хай лине,
І в ній — наша віра, надія, любов
До Того, Хто з іменем Божого Сина
До кожного серця сьогодні ввійшов."
7 січня особлива духовна радість обіймає кожного з нас, бо цей день – незвичайний. Ми прославляємо одну з найвеличніших подій Священної історії щирим і сповненим радості привітанням: „Христос рождається – славіте Його!”

Різдво Христове належить до великих християнських, так званих дванадесятих свят, які церква відзначає особливо урочисто. За біблійними свідченнями цього дня народився Син Божий — Ісус Христос, якому люди поклоняються вже два тисячоліття.

Святкування Різдва на території сучасної України з давніх часів супроводжувалося барвистими народними звичаями, де воно вважалося одним з головних сімейних свят, якого чекали весь рік.