До уваги читачів роман "Триб" Мирослава Дочинця. 

Роман складається з пяти частин:«Многії літа. Благії літа», «Вічник», «Світован», «Синій зошит», «Розрада -гора», які позв'язані між собою.Ці романи стали справжніми бестселерами, здобули велику й широку читацьку прихильність у світі. Це п'ятикнижжя - про карпатського мудреця Андрія Ворона. Роман «Триб»- це філософсько - психологічний твір, побудований як внутрішня сповідь і життєва дорога людини, що шукає сенс, правду і власне покликання. У центрі роману - самітник і мандрівник Триб, людина з глибоким життєвим досвідом і загостреним відчуттям правди. Він живе осторонь суєтного світу, але через спогади, роздуми й зустрічі з різними людьми. Перед читачем розгортається його непростий шлях. Сюжет- це  мозаїка життєвих епізодів, філософських притч, роздумів про сенс життя.

У «Трибі» немає чіткого поділу на класичні розділи з назвами, як у пригодницькому романі. Проте твір умовно складається з кількох частин, які легко простежити під час читання. 

I частина. Самітник і тиша.

На початку роману ми бачимо Триба вже сформованим - самітником, який живе відлюдькувато, у злагоді з природою. Він мало говорить, спостерігає,

мислить глибоко і повільно. Ця частина задає тон усього роману: світ не пояснюється прямо, істини народжуються з тиші, досвіду й споглядання.

Тут читач знайомиться з способом життя Триба,

II частина. Пам’ять і минуле.

Роман заглиблюється в спогади Триба. Саме тут ми дізнаємося, чому він став таким. У цій частині: з’являються епізоди з молодості, згадуються втрати, зради, людська жорстокість. Триб проходить: біль, розчарування, моральні злами. Він розуміє: сила не у владі, грошах чи визнанні, а в умінні витримати себе.

III частина. Дорога і люди.

У цій частині з’являється мотив мандрів і зустрічей. Триб спілкується з різними людьми: простими, зламаними, жадібними, добрими. Кожна зустріч - маленька притча. Через інших людей він: бачить людські слабкості,

перевіряє власні переконання, вчиться співчуттю без моралізаторства.

IV частина. Внутрішній суд

Далі роман стає максимально філософським. Триб ніби веде діалог із самим собою: про гріх і відповідальність, про страх смерті, про самотність.

Триб визнає власні помилки й темні сторони. Це частина внутрішнього очищення - без пафосу, без сповіді перед кимось, лише перед собою.

V частина. Прийняття.

Фінальна частина - стан рівноваги. Його головне досягнення: прийняти світ таким, яким він є, не втратити людяності, жити в згоді з природою і совістю. Роман завершується не подією, а станом — спокоєм і внутрішньою свободою.