250-річчя від дня народження Ернеста Теодора Амадея Гофмана.
В бібліотеці - філії № 39 (47) оформлена тематична полиця та проведено обговорення з читачами життєвий та творчий шлях німецького письменника, який умів бачити диво там, де інші бачили лише буденність. Він вірив, що уявний світ такий самий справжній, як і реальний, особливо для дітей і творчих людей.
Гофман був дуже різносторонньою людиною: працював юристом, писав музику, малював, захоплювався театром, але саме література зробила його відомим. Гофман любив показувати в своїх творах, що:
світ не такий простий, як здається; у звичайних речах може ховатися щось чарівне або страшне; дорослі часто втрачають здатність вірити, а діти — ні.
У його творах казка і реальність переплітаються, і читач сам вирішує, де правда.
З читачами обговорили найкращі твори Гофмана:
1. «Лускунчик і Мишачий король». Це різдвяна казка, повна чарів і написана в 1826 році. Коротко про сюжет казки:
Родина Штальбаумів святкує Різдво.
Дорослі - тповажні, логічні, трохи сухі. Діти - Марі і Фріц - живуть у світі фантазії. Гофман одразу протиставляє дитячий спосіб бачення світу і дорослий. Для дорослих іграшки - речі. Для Марі - живі істоти. Лускунчик: потворний, але обраний. Лускунчик негарний: велика голова, криві зуби,дерев’яне тіло. Фріц швидко ламає його і втрачає інтерес, а Марі співчуває, доглядає, захищає. Гофман навмисно робить героя непривабливим. Марі любить його не за красу, а за внутрішню цінність. В кінці казки перед Марі постає останнє випробування на вірність.
Це історія про те, що справжня краса - всередині, а уява може змінити долю.
Для читачів представили темний і тривожний твір «Піскун» або «Пісочний чоловік». Твір про страхи, які тягнуться з дитинства, і про те, як важко відрізнити реальність від божевілля. Це один із найстрашніших текстів XIX століття.
Увагу читачів привернув твір «Крихітка Цахес, на прізвисько Цинобер». Це-
сатирична казка про потворну, але впливову людину, якій усі приписують чужі заслуги. Гофман тут висміює глупість суспільства і сліпе поклоніння авторитетам.
Ще один твір під назвою «Кавалер Глюк». Невелике, але дуже красиве оповідання про музику, геніальність і самотність митця.
Зацікавив присутніх роман «Життєві погляди кота Мурра». Дотепний і незвичний роман, де серйозна історія композитора переплітається з самовдоволеними «мемуарами» кота.
Бібліотекарі відповіли читачам на питання «Чому Твори Гофмана читають діти і дорослі і сьогодні». Гофман писав емоційно і образно;не боявся темних тем; говорив про речі, які близькі й сучасній людині: страхи, самотність, пошук себе; а головне показав, що казка - не лише для дітей.
Головна думка самого ж Гофмана:
«Той, хто зберіг здатність мріяти, бачить світ глибше за інших.»



Немає коментарів:
Дописати коментар