До уваги читачів бібліотека -філія №47 рекомендує прочитати твір Чарльза Діккенса:

 «Різдвяна пісня в прозі. Повість про Різдво з участю духів».

(англ. A Christmas Carol in Prose, Being a Ghost-Story of Christmas).

Коротко про твір: жанр: різдвяна повість, написана у 1843 році.

Головний герой Ебенезер Скряж - скупий і жорстокий, який у різдвяну ніч переживає духовне переродження завдяки візитам трьох Духів, які показують йому його минуле, теперішнє та можливе майбутнє. Твір утверджує ідеї милосердя, співчуття, людяності та сили каяття. 

Короткий сюжет повісті: Була перша година ночі і до Скряжа завітав Дух Минулого, який був схожий на дитину й старця водночас, світло виходило з його голови. Дух переносив Скряжа в його власне минуле: самотнє дитинство де маленький Скряж, покинутий у школі на свята, потім юнацькі роки, де була перша робота, радість, щирість, розрив з коханою Белл.  Скряж обрав гроші замість любові. Коли Дух переносив його в ці роки, Скряж спочатку зніяков, а потім розчулений, зі сльозами просив Духа не показувати далі, бо йому боляче. Скряж усвідомлює, коли і чому став черствим.

 

В середині ночі відбувається спілкування Скряжа з Духом Теперішнього Різдва.  Дух цей був великий, веселий, добродушний у зеленому вбранні, тобто уособлення щедрості й радості життя. Дух відкрив Скряжу теперішній світ у різдвяну ніч. Скряж переноситься в сім’ю Боба Кретчита - бідну, але люблячу, бачить хворого хлопчика на ім'я Крихітка Тім. Скряж уважно слухає і співчуває Крихітці Тіму та вперше переживає за інших, починає соромитися своїх слів і вчинків. Потім Дух переніс нашого героя до його племінника. Там він побачив тепло і сміх, радість простих людей, попри бідність. Скряж бачить, як його жорстокість впливає на живих людей. 

Під ранок Скряж спілкується з Духом Майбутнього Різдва. На відміну від попередніх Духів Дух Майбутнього був мовчазний, у чорному плащі з капюшоном, схожим на Смерть. Дух показав Скряжу можливе майбутнє:

смерть самотньої людини, якій ніхто не співчуває, розграбування її майна,

занедбану могилу з іменем Ебенезера Скряжа, смерть Крихітки Тіма, якщо нічого не зміниться. Скряж благає, стає на коліна, обіцяє змінитися,

просить дати шанс виправити життя. Страх стає поштовхом до остаточного каяття. Кінець ночі, рівно на світанку Дух зникає.

Скряж прокидається у власному ліжку, усвідомлюючи що ніч тривала кілька годин, але охопила все життя. Він радісний, щедрий, оновлений. Ця ніч стала для нього подорожжю в часі та в його душу. Він: щиро кається у своїй скупості й жорстокості; радіє, сміється, відчуває себе ніби відродженим. Вранці Скряж надсилає велику індичку сім’ї Боба Кретчита;

допомагає бідним і нужденним; іде святкувати Різдво до свого племінника; стає другом і опорою для  Крихітки Тіма. Скряж змінює своє життя назавжди; стає добрим господарем і чуйною людиною.

Крихітка Тім виживає, бо родина отримує допомогу. Повість завершується словами, що Скряж умів шанувати Різдво цілий рік, а не лише в святковий день.

Головна думка кінцівки повісті: Людина може змінитися будь-коли, якщо здатна усвідомити свої помилки й відкрити серце для добра.

Короткий висновок, який можемо зробити з проведенної ночі Скряжа разом з Духами. Дух Минулого - усвідомлення помилок; Дух Теперішнього - співчуття; Дух Майбутнього - страх і каяття.