«Живий голос нашої епохи»:

слово про великого Кобзаря  і Лесю Українку                            

                                                                                            

          «Воскресну нині!Ради їх,
         Людей закованих моїх,

           Убогих ,нищих…                                Возвеличу,

             Малих отих рабов німих!

            Я на сторожі коло їх

            Поставлю  слово.» 

Тарас Шевченко…

Чи не найвидатніший за народністю поет нашої планети,а для України він ще й Пророк,Месія.Його глибоко мудрий «Кобзар» народ назвав другим Єванглієм , а його автора корифеєм українського народу. «Він був сином мужика і став володарем в царстві духа,- писав про Тараса  Шевченка Великий Каменяр України Іван Франко,-він був кріпаком,і став велетнем  в царстві людської культури…». Шлях до величі Шевченка лежить через усвідомлення  нашої національної природи,нашого світосприйняття,нашого минулого і сучасного,адже великий Кобзар символізує душу українського народу і його гідність. Глибоко національний поет не тільки України.

16 березня бібліотекарі бібліотеки приймали участь в проведенні літературно-музичної композиції,присвяченої Тарасу Шевченку і Лесі Українки. Захід був проведений в 4- б класі школи№78.

 Тетяна Шумейко,класний керівник класу,розповіла всім присутнім про  вклад Тараса Шевченка і Лесі Українки  в  культурно-літературне життя України. Діти святково вдягнені  в українські вишиванки співали українські пісні читали вірші наших улюблених поетів. Цитатою свята стали слова  із вірша «Кавказ» Тараса Шевченка: «Не вмирає душа наша,не вмирає воля…Не скує душі живої І слова живого»

Людмила Ступак ,директор школи,сказала про те ,що «Тараса Шевченка ми розуміємо настільки,наскільки розуміємо себе-свій час і Україну в ньому. Але щоб краще зрозуміти його як нашого сучасника,треба повністю осягнути його як сучасника людей і проблем  нашого суспільства.»  

Учні розповідали про Лесю Українку,про те як маленька квола дівчинка виросла у велику народну поетесу відому далеко за межами України,про її життєвий шлях,сповнений сміливої,впертої боротьби,і творчість ,що стала «караючим мечем» для гнобителів. Наш народ пишається ,що в його середовищі на грані двох століть,коли ледве-ледве починалось світати в «темному царстві»,народилися нові люди,попередники вільних ідей. Здійснилось геніальне пророкування поетеси:

 «Як умру ,на світі запалає

Покинутий вогонь моїх пісень,

І стримуваний промінь засіяє,

Вночі запалений,горітиме удень.»

Учні 4-б класу  читаючи поезію Лесі Українки і Тараса Шевченка проникали у глибину їх думок і настроїв.

 Ірина Топільська ,бібліотекар читального залу,прочитала вірші видатних наших поетів і подякувала дітям за  їх любов до української поезії і української пісні.

 Всі присутні в святковому,гарному настрої розійшлися по своїм подальшим справам .

Адже,ми щиро захоплюємось високим образом Кобзаря і Лесі Українки,їх громадською  принциповістю і моральною чистотою,почуттям соціальної і національної  справедливості,відданістю правді і свободі.